Харківський художній музей

Колекція Харківського художнього музею - одне з найстаріших і найцінніших за складом мистецьких зібрань в Україні.

 

Історія унікальної збірки музею веде свій початок від 1805 року – часу придбання Харківським університетом 2477 графічних аркушів західноєвропейських майстрів. У цю колекцію входили твори видат­них художників XVI–XVIII ст.: А.Дюрера, Х.Гольціуса, Л.Джордано, П.Брейгеля Старшого, А.ван Дейка, Ф.Буше та інші.

У 1856 – 1858 р.р. колекція поповнилася дарунками випускника університету Івана Бецького – він пожертвува понад 500 творів європейських живописців XVI – XVIII ст., зокрема Й.ван Клєве, Ф.Фуріні, Л.Мехуса, А.Саккі, П.да Картона та ін.

За заповітом ще одного вихованця університету Аркадія Алфьорова 1873 року надійшло 50 картин нідерландських і голландських майстрів, серед яких Я.ван Скорель, Ф.Флоріс, А.Вердуль, С.де Влігер, 420 малюнків і акварелей Я.ван Гойєна, П.Молейна, Ф.Парміджаніно, Л.Лейденського та ін., 3000 гравюр майстрів різних європейських шкіл.

Твори з цих колекцій, що входили до складу університетського Музею красних мистецтв і старожитностей, сьогодні є основою відді­лу зарубіжного мистецтва Харківського художнього музею.

Іншим предтечею нашої колекції був заснований 1886 року Харківський міський художньо-промисловий музей – один з перших загальнодоступних музеїв Російської імперії. Його діяльність була пов'язана переважно з творчістю українських і російських ху­дожників. І сьогодні у відділі українського і російського мистецтва XVI-поч. XX століть із збереженої колекції художньо-про­мислового музею представлені твори І.Рєпіна, С.Васильківського, М.Ге, К.Пинєєва, Г.Мясоєдова, І.Шишкіна, В.Сурикова, В.Полєнова тощо.1920-ті роки – час кардинальних реформ у музейній справі Хар­кова. Університетський Музей красних мистецтв і старожитностей та художньо-промисловий музей реорганізовано у Центральний ху­дожньо-історичний музей державного значення (1920 р.), потім художню колекцію введено до складу створеного 1922 року Соціального музею ім. Артема, а 1927 року виведено під новою назвою – Харківський державний художньо-історичний музей.

1920 року націоналізовано унікальну приватну колекцію «цукро­вого короля» П.Харитоненка, що знаходилася в колишньому його маєтку «Наталівка». На початку 1930-х років части­ну його колекції передано до Харкова, зокрема твори І.Шишкіна, Ф.Малявина, В.Сурикова, В.Полєнова, М.Нестерова.

1934 року організовано Українську державну картинну галерею, яка об'єднала майже всі художні цінності Харкова. УДКГ було від­крито 1935 року.

У 1937–1939 роках колекція УДКГ піддалася репресіям – з неї вилучено до «спецфонду» твори видатних майстрів українського авангарду (зараз вони знаходяться у Національному художньому му­зеї України).

Напередодні Великої Вітчизняної війни колекція УДКГ нараховува­ла близько 75 тис. експонатів, вважалася однією з найкращих у СРСР. При цьому, однак, вона не була включена до плану евакуації, внаслі­док чого вдалося евакуювати лише найцінніші експонати (4711 од.). Колекція, що залишилася в окупації, існувала як Харківський україн­ський художній музей, з якого нацисти цілеспрямовано вивозили екс­понати до Німеччини, а за кілька днів до звільнення Харкова спалили музейний будинок разом із залишками колекції.

Повернуті з евакуації і знайдені в руїнах галереї експонати постали основою післявоєнного музею, який одержав нову назву – Харківський державний музей українського мистецтва. З 1944 р. музей був розміщений у будинку, спорудженому за проектом О. Бекетова. Згодом він ще дві­чі перейменовувався: Харківський державний музей образотворчого мистецтва (1949), Харківський художній музей (1965).

У післявоєнні роки музей, у буквальному розумінні відроджу­ючись із попелу, активізує експозиційно-виставкову, науково-про­світницьку, збиральницьку діяльність. Незважаючи на непоправні втрати, музейне зібрання набуває популярності.

У 1970-х роках музей поповнюється колекціями О.Підкопая – М.Підкопай, О.Крігер – М.Фрадкіна, К.Шпектор.

1986 рік ознаме­нований приєднанням Пархомівского історико-художнього музею (Краснокутськнй р-н). Цей музей, створений 1955 року шкільним вчителем П.Ф.Луньовим, має унікальну колекцію зразків об­разотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва, пам'яток архео­логії та історії. У його зібранні стародавні ікони, твори Т.Шевченка, І.Шишкіна, К.Крижицького, А.Архипова, О.Бенуа, С.Коньонкова, В.Касіяна тощо. Сьогодні Пархомівський художній музей ім. П.Ф.Луньова є автономним відділом ХХМ.

З 1994 року філією Харків­ського художнього музею був Музей народного мистецтва Слобожанщини, заснований 1991 року. 2012 року цей музей реорганізовано у відділ Харківського художнього музею. У фондах відділу народного мистецтва Слобожанщини нині зберігаються рідкісні зразки вишивки, кераміки, різьблення по дереву, народного живопису, витинанки, лозоплетіння, соломоплетіння, виробів з бісеру.

Сьогодні фонди Харківського художнього му­зею нараховують близько 25 тис. експонатів за­хідноєвропейського, українського, російського живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового (зокрема східного) мистецтва XV–XXІ сторіч.

Договір оферти, Політика конфіденційності, Доставка та оплата

---

---